ПРИНЦИПИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ ЄС ЩОДО ТРЕТІХ КРАЇН

О. І. Шнирков

Анотація


Сучасна система економічних санкцій ЄС щодо третіх країн базується на «Директиві щодо імплементації та оцінки обмежуючих заходів (санкцій) в рамках спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС» Ради ЄС, яку було прийнято у 2003р., доповнено у 2012 та 2017рр6.

Данна Директива визначає основні принципи економічних санкцій ЄС:

-                мета – зміни у політиці або діяльності країни, частини країни, уряду, юридичних або фізичних осіб;

-                 обмежувальні заходи не мають економічної мотивації;

-                 вибіркове застосування ( країни, галузі, підприємства, фізичні особи);

-                 санкції не повинні мати екстериторіальний характер;

-                 перевага економічним санкціям Ради Безпеки ООН.

Директива також визначає базовий перелік обмежувальних заходів, які може застосовувати ЄС. До них відносяться:

-                заморожування фондів та економічних ресурсів;

-                обмеження на пересування;

-                ембарго на постачання озброєння;

-                ембарго на постачання обладнання, яке може бути використано для внутрішніх репресій;

-                інші експортні обмеження;

-                заборони польотів;

-                заборони на фінансові послуги;

-                інвестиційні заборони;

-                секторальні обмеження;

-                заходи попередження використання обладнання;

-                заходи щодо попередження несанкціонованого використання обладнання, технологій та програмного забезпечення з метою моніторингу та відстеження інтернету та інших форм комунікацій. 


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.