ЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ

Abstract

Логіка є мовою економічної науки, яка вибудовує її архітектоніку в логічній послідовності згідно з законами логічного мислення, напрацьованими тисячоліттями як давніми, так і сучасними мислителями. Головні логічні принципи, структура логіки як науки сформульовані мислителями античності (Платон, Аристотель, мегарська школа стоїків),  середньовіччя (Ібн-Рушд, У. Оккам, Г. Лейбніц), представниками нового часу – Г. Фреге,  Б.Рассел, Дж. Мур, Л. Вітгенштейн,  Р. Карнап та ін. Автор одного з останніх популярних видань наголошує, що логіка   “вивчає у який спосіб правильно встановити причину для чого і чому”[1, p.1]. Загальні принципи наукового мислення, включно з дослідженням економічних ризиків,  є предметом філософії та логіки науки. Відштовхуючись від кейнсіанської тези про те, що економіка є гілкою логіки,  образом мислення зазначимо, що «спосіб мислення епохи включає в себе фундаментальний рівень, -як пише З. Оруджев, - логічні категорії та їхні зв’язки» [2, c.258].Що ж являє собою логіка як наука, яким є її предмет і метод, якими є її роль і значення в філософії науки та в теоретичних дослідженнях. За одним із визначень логіка є гілкою математики і філософії, за оксфордським словником вона є гілкою філософії, яка досліджує (розглядає)  загальні принципи мислення, головним чином умовиводи та науковий метод. Повний словник Вебстера  визначає логіку, як «науку про правильні умовиводи (аргументацію): науку, що розглядає критерії обгрунтованої (ефективної) думки» [3, p.4;651].